неділя, 24 жовтня 2021 р.
вівторок, 30 березня 2021 р.
Робота з дітьми з особливими освітніми потребами
Інклюзія: як розшифрувати?
Інклюзія (від Inclusion – включення) – процес збільшення ступеня участі всіх громадян у соціальному житті. Це політика й процес, що дає можливість всім дітям брати участь у всіх програмах.
Інклюзивна освіта – це система освітніх послуг, що ґрунтується на принципі забезпечення основного права дітей на освіту та права здобувати її за місцем проживання, що передбачає навчання дитини з особливими освітніми потребами в умовах загальноосвітнього закладу.
Одним із головних завдань інклюзії є відгук на широкий спектр освітніх потреб в шкільному середовищі та поза його межами.
Інклюзія розглядається як процес визнання і реагування на різноманітність потреб всіх тих, хто навчається. Вона припускає їх активну участь в процесі отримання знань, в культурному і суспільному житті. Інклюзія приводить до зменшення сегрегації в системі освіти. Вона вимагає змін і модифікацій змісту, підходів, структури і стратегії освіти з урахуванням потреб усіх дітей, керуючись переконаністю, що системи загальної освіти зобов'язані навчати усіх дітей.
Інклюзія особливо підкреслює надання можливостей для рівної участі дітей з інвалідністю (фізичною, соціальною і емоційною) в загальній системі здобування освіти, для індивідуального вибору і отримання спеціальних послуг і пристосувань для тих, кому це необхідно.
При визначенні інклюзії важливо відзначити наступні моменти.
Мається на увазі:
- заохочення відмінностей;
- користь для тих, хто навчається, а не тільки для тих, хто піддається виключенню;
- відсутність в школі дітей, які можуть відчувати себе виключеними;
- надання рівного доступу до освіти або створення спеціальних умов для певних категорій дітей без їх виключення.
Не мається на увазі:
- реформа тільки спеціальної освіти, але реформа як формальної, так і неформальної освіти;
- реагування тільки на відмінності, але також підвищення якості освіти для тих, хто навчається;
- спеціальні школи, але можлива додаткова підтримка для учнів у загальній системі освіти;
- задоволення потреб тільки дітей з інвалідністю;
- задоволення потреб однієї дитини за рахунок іншого.
Інклюзивна освіта включає:
- визнання рівної цінності для суспільства всіх учнів і педагогічних працівників;
- підвищення ступеня участі учнів у навчальному процесі та позашкільних заходах й одночасне зменшення рівня ізольованості частини учнів;
- зміни в політиці навчального закладу, практиці та шкільній культурі з метою приведення їх у відповідність з різноманітними потребами учнів, які навчаються в даному навчальному закладі;
- Подолання бар’єрів на шляху отримання якісної освіти та соціалізації всіх учнів, а не тільки учнів з інвалідністю та учнів з особливими освітніми потребами;
- аналіз і вивчення спроб подолання бар’єрів і покращення доступності навчальних закладів для окремих категорій учнів. Проведення реформ і змін, спрямованих на користь усіх учнів;
- переконання, що відмінності між учнями – це ресурс, що сприяє педагогічному процесу, а не перешкоди, які необхідно долати;
- визнання прав дітей на отримання освіти в загальноосвітніх навчальних закладах, що розташовані за місцем проживання;
- покращення ситуації у школах у цілому як для учнів, так і для педагогів.
- визнання ролі шкіл не тільки в підвищенні академічних показників учнів, а й у розвитку місцевих громад;
- розвиток партнерських відносин між школами і місцевими громадами;
- визнання того, що інклюзія в освіті – це один з аспектів інклюзії в суспільстві.
Ключові елементи інклюзивної освіти
При визначенні сутності інклюзії, важливо звернути увагу на чотири елементи, які ілюструють її характерні особливості.
- Інклюзія - це процес. Вона повинна розглядатися як постійний нескінченний пошук якнайкращих способів реагування на людську різноманітність. Це - навчання тому, як жити, приймаючи всі відмінності, і вчитися виходячи з цього. У такій ситуації відмінності бачаться позитивніше - як стимули, сприяючі отриманню знань.
- Інклюзія пов’язана з визначенням і подоланням бар’єрів. Тому вона включає накопичення, класифікацію й аналіз інформації з різних джерел з метою планування поліпшень в політиці й практиці.
- Інклюзія - це присутність, участь і досягнення всіх учнів. Присутність в даному випадку означає те, «де діти навчаються і як часто вони відвідують школу»; під участю мається на увазі рівність в отриманні досвіду в стінах школи, а отже, кожен з учнів повинен приймати думки інших; і досягнення - це результат навчання за всією програмою, а зовсім не результати тестів або іспитів.
- Інклюзія акцентує увагу на тих групах учнів, які більше схильні до виключення або маргіналізації або незасвоєння знань. Це має на увазі відповідальність проведення моніторингу тих груп, які статистично знаходяться в зоні більшого ризику, а також при необхідності зробити кроки до забезпечення їх присутності, участі й досягнень в системі освіти.
В основу інклюзивної освіти покладена ідеологія, яка виключає будь-яку дискримінацію дітей, яка забезпечує однакове ставлення до всіх людей, але створює спеціальні умови для дітей з особливими потребами.
Основні принципи та цінності інклюзивної освіти
Інклюзивна освіта – цінності:
- це визнання того, що всі діти можуть навчатися;
- це робота зі всіма дітьми, незалежно від їх віку, національності, мови, походження, особливостей розвитку;
- це вдосконалення освітніх структур, систем і методик для забезпечення потреб всіх дітей;
- це частина великої стратегії по створенню інклюзивного суспільства;
- це динамічний процес, який знаходиться постійно в розвитку.
Інклюзивна освіта базується на таких принципах
- цінність людини не залежить від її здібностей і досягнень;
- кожна людина здатна відчувати і думати;
- кожна людина має право на спілкування і на те, щоб бути почутою;
- адаптація системи до потреб дитини, а не навпаки;
- справжня освіта може здійснюватися тільки в контексті реальних взаємостосунків;
- всі люди потребують підтримки і дружби ровесників;
- задоволення індивідуальних освітніх потреб кожної дитини;
- визнання спроможності до навчання кожної дитини та, відповідно, необхідність створення суспільством відповідних для цього умов;
- залучення батьків до навчального процесу дітей як рівноправних партнерів та перших вчителів своїх дітей;
- командний підхід у навчанні та вихованні дітей, що передбачає залучення педагогів, батьків та спеціалістів;
- складність завдань повинна відповідати здібностям дитини;
- рівний доступ до навчання у загальноосвітніх закладах та отримання якісної освіти кожною дитиною;
- подолання потенційних бар'єрів в навчанні.
Інклюзивна освіта є підходом, який допомагає адаптувати освітню програму та навчальне середовище до потреб учнів, які відрізняються своїми навчальними можливостями.
Інтеграція vs. інклюзія
Інтеграція - зусилля, спрямовані на введення дітей з особливими освітніми потребами у регулярний освітній простір. Ми пристосовуємо учня до вимог школи.
Інклюзія передбачає пристосування шкіл та їх загальної освітньої філософії та політики до потреб усіх учнів – як обдарованих дітей, так і тих, котрі мають особливі потреби. Інклюзія потребує змін на всіх рівнях освіти, оскільки це – особлива система навчання, яка охоплює весь різноманітний контингент учнів та диференціює освітній процес, відповідаючи на потреби учнів усіх груп та категорій.
Інклюзію в освіті можна розглядати як один із багатьох аспектів інклюзії в суспільстві в цілому
Переваги інклюзивної освіти
Переваги інклюзивної освіти:
Для дітей з особливими потребами:
- завдяки цілеспрямованому спілкуванню з однолітками поліпшується когнітивний, моторний, мовний, соціальний та емоційний розвиток дітей;
- ровесники відіграють роль моделей для дітей з особливими освітніми потребами;
- оволодіння новими вміннями та навичками відбувається функціонально;
- навчання проводиться з орієнтацією на сильні якості, здібності та інтереси дітей;
- у дітей є можливості для налагодження дружніх стосунків зі здоровими ровесниками й участі у громадському житті.
Для інших дітей:
- діти вчаться природно сприймати і толерантно ставитися до людських відмінностей;
- діти вчаться налагоджувати й підтримувати дружні стосунки з людьми, які відрізняються від них;
- діти вчаться співробітництву;
- діти вчаться поводитися нестандартно, бути винахідливими, а також співчувати іншим.
Для педагогів та фахівців:
- вчителі інклюзивних класів краще розуміють індивідуальні особливості учнів;
- вчителі оволодівають різноманітними педагогічними методиками, що дає їм змогу ефективно сприяти розвиткові дітей з урахуванням їхньої індивідуальності;
- спеціалісти (медики, педагоги спеціального профілю, інші фахівці) починають сприймати дітей більш цілісно, а також вчаться дивитися на життєві ситуації очима дітей.
понеділок, 22 березня 2021 р.
ДЛЯ ВИКОРИСТАННЯ В РОБОТІ
АЛГОРИТМ ПОБУДОВИ КОМПЕТЕНТНІСНОГО УРОКУ
1. Визначення типу уроку, органічний зв'язок всіх
частин уроку
2. Конкретизація загальної мети (цілі) уроку. (Визначення ключових компетентностей до конкретного уроку).
´3. Поділ змісту виучуваної теми на навчальні ситуації в залежності від його структури — теоретичні знання, знання способів діяльності, знання в дії або вміння тощо.
´4. Формулювання цільового завдання до кожної навчальної ситуації.
´5. Вибір МЕТОДІВ, ПРИЙОМІВ навчання, адекватних цільовим завданням за їх дидактичними функціями (засвоєння, формування, узагальнення) та змісту навчального матеріалу (теоретичний, емпіричний чи практичний).
´6. Вибір ФОРМ організації навчальної діяльності учнів (індивідуально-самостійна, парна, групова, загальнокласна, фронтальна чи їх оптимальне поєднання) адекватно змісту та методам роботи.
´7. При виборі змісту, методів і форм орієнтація на цільову установку й уявлення очікуваного результату спільної діяльності (кожний проміжний результат).
Додаток 6. Форма спостереження за навчальним заняттям
- Дата проведення ________________
- Клас__________
- Кількість учнів у класі / з них присутні ______/_______
- Кількість дітей з особливими освітніми потребами _________/ з них присутні ______/_______
- Предмет (курс) ________________________________________________________________
- Тема навчального заняття ___________________________________________________________________________
*Інструктаж з питань безпеки життєдіяльності (у разі необхідності):
• так;
• ні.
Під час проведення навчального заняття спостерігався розвиток і формування ключових компетентностей: питань безпеки життєдіяльності (у разі необхідності):
• так;
• ні.
1. Під час проведення навчального заняття спостерігався розвиток і формування ключових компетентностей:
№ з/п | Ключова компетентність | Так | Примітки |
1. | Спілкування державною мовою | ||
2. | Спілкування іноземними мовами | ||
3. | Математична грамотність | ||
4. | Компетентності у галузі природничих наук | ||
5. | Екологічна компетентність | ||
6. | Інформаційно-комунікаційна компетентність | ||
7. | Навчання впродовж життя | ||
8. | Громадянська компетентність | ||
9. | Культурна компетентність | ||
10. | Ініціативність і підприємливість |
2. Робота учнів під час проведення навчального заняття
• всі учні працювали під час проведення навчального заняття із зацікавленням, співпрацювали між собою;
• більшість учнів працювала під час проведення навчального заняття;
• переважна більшість учнів були пасивними під час проведення заняття;
• усі учні були пасивні під час проведення заняття, не залучались до роботи.
3. Оцінювання діяльності учнів під час проведення навчального заняття
Діяльність учителя | Так | Примітки |
1. | Оцінює навчальні досягнення учнів, спираючись на розроблені критерії | |
2. | Оприлюднює критерії оцінювання навчальних досягнень учнів | |
3. | Надає учням час на обдумування відповіді | |
4. | Супроводжує відповідь учня уточнюючими запитаннями | |
5. | Забезпечує зворотний зв’язок щодо якості виконання/виконаного завдання | |
6. | Спрямовує оцінювання навчальних досягнень на індивідуальний поступ учня | |
7. | Використовує методики самооцінювання і взаємооцінювання учнів | |
8. | Відзначає досягнення учнів, підтримує у них бажання навчатися | |
9. | Добирає домашнє завдання, спрямоване на оволодіння ключовими компетентностями, озвучує критерії його оцінювання |
4. Спрямованість навчального заняття на формування суспільних цінностей
Діяльність вчителя | Так | Примітка |
1. | Спрямовує зміст навчального матеріалу на виховання в учнів: патріотизму, поваги до державної мови, культури, закону | |
2. | Реалізує наскрізні змістові лінії | |
3. | Розвиває в учнів громадянську активність івідповідальність | |
4. | Розвиває в учнів загальнолюдські цінності (соціальну емпатію, толерантність, інклюзивну культуру тощо) | |
5. | Розвиває в учнів навички співпраці та культуру командної роботи |
5. Використання інформаційно-комунікаційних технологій, обладнання, засобів навчання
№з/п | Діяльність вчителя | Так | Примітка |
1. | Використовує інформаційно-комунікаційні технології, що сприяють оволодінню учнями ключовими компетентностями | ||
2. | Використовує електронні освітні ресурси | ||
3. | Використовує медіаресурси з навчальною метою | ||
4. | Використовує мережу Інтернет для пошуку навчальної інформації, виконання онлайн-завдань тощо | ||
5. | Використовує обладнання та засоби навчання для активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів |
6. Комунікація з учнями
№з/п | Діяльність вчителя | Так | Примітка |
1. | Співпрацює з учнями на засадах партнерства | ||
2. | Вислуховує та сприймає думки учнів, їх власну точку зору | ||
3. | Застосовує особистісно орієнтований підхід | ||
4. | Дотримується принципів академічної доброчесності |
7. Організація роботи з учнями з особливими освітніми потребами (у разі наявності таких)
№з/п | Діяльність вчителя | Так | Примітка |
1. | Планує роботу під час проведення навчального заняття із урахуванням індивідуальних потреб учнів з особливими освітніми потребами | ||
2. | Адаптує/модифікує зміст навчального матеріалу до індивідуальних освітніх можливостей учнів з особливими освітніми потребами | ||
3. | Використовує спеціально розроблені завдання та залучає до спільної роботи учнів з особливими освітніми потребами | ||
4. | Дотримується відповідності темпу навчального заняття індивідуальним навчальним можливостям учнів з особливими освітніми потребами | ||
5. | Забезпечує корекційну спрямованості освітнього процесу | ||
6. | Конструктивно співпрацює з асистентом вчителя/асистентом дитини |
8. Досягнення мети, реалізація завдань та очікуваних результатів навчального заняття, мотивація до навчання
- мета чітко простежується протягом навчального заняття; заняття спрямоване на розвиток ключових компетентностей, набуття життєвого досвіду та/або вміння його застосувати в різних ситуаціях, формулювати завдання, самостійно приймати рішення; учні вмотивовані до навчально-пізнавальної діяльності;
- мета чітко простежується протягом навчального заняття; заняття спрямоване на розвиток ключових компетентностей, містить прикладне спрямування; учитель мотивує учнів до навчально-пізнавальної діяльності;
- мета і завдання навчального заняття спрямовані на відтворення знань учнів, заучування матеріалу підручника; учитель не мотивує учнів до оволодіння ключовими компетентностями;
- мета навчального заняття не простежується, зміст навчального заняття не відповідає навчальній програмі та календарно-тематичному плану учителя.
9. Самоаналіз проведеного навчального заняття (бесіда з учителем):
1. Чи досягнуті мета, завдання та очікувані результати навчального заняття? Якщо так, то які чинники цьому сприяли? Якщо ні, то які причини не дозволили досягнути мети?
2. Що найкраще вдалося під час проведення навчального заняття?
3. Що не вдалося? З яких причин? Що потрібно зробити, щоб у подальшому уникати подібних ситуацій?
Висновки:
• учитель робить всебічний аналіз проведеного заняття, вміє визначити рівень досягнення мети навчального заняття, відзначає досягнення і слабкі сторони у своїй роботі, вміє визначати напрями вдосконалення проведеного навчального заняття;
• учитель робить всебічний аналіз проведеного заняття, бачить досягнення і слабкі сторони у своїй роботі, але потребує допомоги у визначенні напрямів вдосконалення проведеного навчального заняття;
• учитель може зробити аналіз тільки окремих фрагментів навчального заняття і не може визначити напрямів вдосконалення проведеного навчального заняття;
• учитель не може зробити аналіз проведеного навчального заняття.
10. Планування роботи (календарно-тематичний план):
1. Які джерела вчитель використовує при розробленні календарно-тематичного планування (КТП)?
2. Чи враховується при розробленні КТП специфіка класів (кількість учнів, профільність або поглиблене вивчення, місце розташування населеного пункту), умови роботи закладу, освітня програма?
3. Яким чином учитель користується правом самостійно визначати обсяг годин на вивчення тем, чи змінює послідовність вивчення тем?
4. Чи здійснюється аналіз результативності планування роботи вчителя?
Висновки:
• помітна системність роботи вчителя при складанні календарно-тематичного плану (навчально-тематичної програми), вчитель самостійно складає календарно-тематичний план, враховуючи умови роботи і специфіку класів, у яких він викладає. Вчитель самостійно визначає послідовність вивчення тем та кількість годин на їх вивчення. Тема навчального заняття відповідає календарно-тематичному плануванню. Календарно - тематичне планування відповідає освітній програмі закладу освіти;
• учитель самостійно складає календарно-тематичний план і визначає послідовність вивчення тем та кількість годин на їх вивчення. Тема навчального заняття відповідає календарно- тематичному плануванню. Календарно - тематичне планування відповідає освітній програм і закладу освіти;
• учитель потребує методичної допомоги у складанні календарно-тематичного плану, догматично підходить до використання навчальної (модельної) програми. При складанні календарно-тематичного плану не враховуються умови роботи та специфіка класу, у якому він викладає. Тема навчального заняття не відповідає календарно-тематичному плануванню. Календарно - тематичне планування не відповідає освітній програмі закладу освіти;
• у вчителя відсутній календарно-тематичний план.
11. Використання інформаційно-комунікаційних технологій та медіаресурсів в освітній діяльності вчителя:
1. Чи використовує вчитель ІКТ у процесі підготовки до проведення навчальних занять, розроблення завдань, створення освітніх ресурсів?
2. Які доречні форми використання ІКТ вчитель застосовує під час проведення навчальних занять?
3. Чи використовує вчитель ІКТ для зворотного зв’язку з учнями?
4. Яким чином використовуються медіаресурси в освітньому процесі?
Висновки:
- інформаційно-комунікаційні технології використовуються вчителем на різних етапах педагогічної діяльності – при підготовці до навчального заняття, проведенні навчального заняття, оцінюванні навчальних досягнень, зворотного зв’язку, інформуванні учнів.Вчитель розробляє та використовує електронні освітні ресурси у своїй роботі.
- інформаційно-комунікаційні технології використовуються вчителем на різних етапах педагогічної діяльності – при підготовці до навчального заняття, проведенні навчального заняття, оцінюванні навчальних досягнень, зворотного зв’язку, інформуванні учнів.Вчитель використовує електронні освітні ресурси у своїй роботі.
- інформаційно-комунікаційні технології використовуються вчителем тільки на етапі підготовки до проведення навчальних занять. Вчитель використовує електронні освітні ресурси у своїй роботі.
- учитель не має навичок з використання інформаційно–комунікаційних технологій у власній діяльності.
12. Система оцінювання
1. Які критерії оцінювання навчальних досягнень учнів використовує вчитель в освітньому процесі: (розроблені Міністерством освіти і науки, розроблені особисто, використовує критерії запозичені з інших джерел)?
2. Чи застосовує вчитель формувальне оцінювання під час проведення навчальних занять? Які аспекти формувального оцінювання використовуються найчастіше?
3. Якими способами оприлюднюються критерії оцінювання?
- Учитель розробляє критерії оцінювання під час обов’язкових видів робіт, організаційних форм проведення навчальних занять.
- За допомогою питань перевіряє, наскільки добре учні зрозуміли цілі і завдання уроку, наскільки успішно учні досягають того, що заявлено в меті уроку.
- Надає учневі зворотний зв'язок щодо якості виконання завдання: пояснює, що виконано правильно, а що потрібно вдосконалити, пропонує способи поліпшення, а не просто констатує виконання відміткою або словами «добре - погано».
- Спостерігає за тим, як учні справляються із завданнями.
- Використовує методики самооцінювання і взаємооцінювання учнів.
- Учитель за допомогою питань перевіряє, наскільки добре учні зрозуміли цілі і завдання навчального заняття, наскільки успішно учні досягають того, що заявлено в меті заняття.
- Вчитель оцінює роботи або відповіді учнів, спираючись на розроблені критерії оцінювання.
- Надає учневі зворотний зв'язок щодо якості виконання завдання: пояснює, що виконано правильно, а що потрібно вдосконалити.
- Спостерігає за тим, як учні справляються із завданнями
- Учитель під час проведення навчального заняття не перевіряє, наскільки добре учні зрозуміли цілі і завдання навчального заняття.
- Не оприлюднює критерії оцінювання навчальних досягнень, але використовує критерії при оцінювання роботи або відповідей учнів.
- Вчитель надає учням час на обдумування відповіді, перш ніж отримати відповідь.
- Учитель не оприлюднює критерії оцінювання навчальних досягнень.
- Під час перевірки робіт та відповідей учнів не простежується чіткості у критеріях оцінювання.
- Учням не надається час на обдумування відповідей.
- Оцінка використовується як засіб покарання.
- Система оцінювання вчителя не спрямована на відстежування індивідуального прогресу.
понеділок, 25 січня 2021 р.
Розпочалась реєстрація на сертифікацію, яку цього року зможуть пройти до 2000 вчителів початкових класів.
Зареєструватися можна до 31 січня за цим посиланням, повідомили на сайті Українського центру оцінювання якості освіти.
Реєстрація на сертифікацію 2020 року триватиме з 18 до 31 січня 2021 року, а пройти її зможуть до 2000 вчителів початкової школи. Тут можна дізнатись, як відбуватиметься тестування під час сертифікації.
Сертифікацію вчителям зараховують як проходження атестації.
2020 року пройти сертифікацію також могли до 2000 тисяч вчителів. Із 1591 одного зареєстрованого педагога сертифікацію пройшли 902.
ЩО ТАКЕ ЕМПАТІЯ?
Навчання елементів емпатії під час освітнього процесу матиме позитивні наслідки для конкретного класу, а також добре вплине на здатність учнів бути частиною громади поза межами школами.
Навчатися емпатії необхідно, тому що:
- - емпатія формує позитивну культуру в класі: з її допомогою учні вчаться розуміти одне одного, що допомагає їм будувати дружні, довірливі стосунки;
- - емпатія покращує результати навчання: учні, до шкільних програм яких включено навчання емпатії, показують кращі результати на іспитах;
- - емпатія зміцнює спільноту далеко за межами школи: в одному класі можуть зустрітися діти з різних культур і соціально-економічних середовищ, а навички емпатії, які вони отримують у процесі навчання, дозволяють їм краще зрозуміти та пізнати одне одного й застосувати цей досвід за межами школи;
- - емпатія готує учнів до лідерства: важлива якість керівника – уміння розуміти людей, а емпатія позитивно впливає на ефективність лідерства, оскільки зміцнює довіру між лідером і послідовниками, допомагає їм відчувати свою цінність.
Емпатія є складною та комплексною м’якою навичкою (soft skill). Навіть якщо спеціальні програми для її вивчення не передбачені, опанування її основ можна включити в освітній процес таким чином:
- уроки літератури: обговоріть з учнями літературних персонажів, які демонструють емпатію, і запропонуйте проаналізувати їхні відчуття;
- заняття STEM: попросіть учнів уявити «користувача» проблеми чи товару, визначити його думки, почуття, цінності та потреби;
- ораторське мистецтво: запропонуйте учням, які готуються до виступу, проаналізувати свою аудиторію, її особливості й інтереси, використати це під час написання промови;
- виховна година: обговорюючи ситуації, які можуть виникнути, запропонуйте учням зіграти рольові сценарії й виявити емпатію до учасників.
вівторок, 5 січня 2021 р.
ПОЧАТКОВА ШКОЛА В 2020/2021 навчальному році
ЗАГАЛЬНІ ЗАПИТАННЯ ПО ОЦІНЮВАННЮ
Чи можна повернути бальне оцінювання рішенням педагогічної ради?
Відповідно до статті 17 Закону України “Про повну загальну середню освіту” заклад освіти може застосовувати власну шкалу оцінювання, яка переводиться в національну. Отже, педагогічна рада може прийняти рішення про застосування іншої шкали оцінювання, але в підсумковому оцінюванні її необхідно переводити в національну, тобто в рівневу.
Навіщо оцінювати кожен окремий очікуваний результат, а не компетентність цілком?
Кожна ключова компетентність є наскрізною та реалізується через усі освітні галузі, вона не дорівнює навчальному предмету чи інтегрованому курсу. Тому виміряти можна тільки результати на кожному етапі формування компетентності.
Як проводити поточне оцінювання (класні і домашні роботи)? За рівнями?
Поточне оцінювання в початковій школі не застосовується, виключно формувальне.
Чи може вчитель виставляти рівні (високий, достатній, середній, початковий) в робочих зошитах?
Вчитель може вирішувати сам, як надавати зворотній зв'язок учням в робочих зошитах. Але ми рекомендуємо надавати в зошитах коментарі до учнівської роботи, а не виставляти бали чи рівні.
Що записувати у щоденник? Як доносити до батьків результати навчання дитини?
У щоденниках результати навчання не записуються, батьки отримують інформацію щодо успішності дитини через бланки оцінювання в учнівському портфоліо. За бажанням, вчитель може продублювати його в щоденник, але це буде додатковим навантаженням.
Що означають бали "2.1"; "3.2" і т. д. у Додатку 3? Необхідне роз’яснення індексів.
Це не бали, а номери завдань в діагностичній роботі, які оцінюють певне уміння. Індекси потрібні, щоби заповнити класний журнал: вони зазначаються у колонці на парній сторінці, а на непарній сторінці – записується розшифрування кожного індекса зі Свідоцтва досягнень. За індексом можна також знайти кожний загальний результат у Державному стандарті.
Де фіксувати поточне оцінювання?
Поточне оцінювання не застосовується у початковій школі, а отже, не фіксується. Застосовується формувальне оцінювання.
Чи передбачені похвальні грамоти? Для кого?
За чинною нормативною базою підставою для похвальної грамоти є отримання учнем 10, 11, 12 балів з усіх навчальних предметів. Для запровадження практики вручення похвальних листів за наявності високого рівня з усіх результатів навчання, у нормативні документи мають бути внесені зміни.
Що знаходиться у портфоліо учня? Чи обов’язково необхідно мати бланк оцінювання результатів на кожного учня? Де його зберігати?
Бланк оцінювання результатів навчання з усіх предметів (інтегрованих курсів) обов'язково має бути у кожного учня. Це може бути один бланк для всіх предметів. Зберігатися він має в учнівському портфоліо. Окрім цього, у портфоліо зберігаються роботи, які вчитель вважає важливими для відстеження навчального поступу учня.
Де знайти вимоги до оцінювання за програмою Савченко?
Вимоги до оцінювання, описані в наказах МОН, визначені на підставі Державного стандарту початкової освіти. Вимоги до оцінювання результатів навчання, конкретизованих у кожній освітній програмі, розробляють автори освітніх програм.
ДІАГНОСТИЧНІ РОБОТИ
Як оцінювати діагностичні та тематичні роботи? Де фіксувати оцінювання? В зошиті / в щоденнику / в журналі?
У діагностичних роботах слід залишати коментарі, що пояснюють учневі/учениці його/її помилки та вказують на досягнення. Рівні оцінювання зазначаються у бланках оцінювання за кожним результатом навчання, який оцінювався в цій роботі. У щоденники та журнал ці рівні не вносяться.
Які конкретно діагностичні роботи передбачені з різних предметів (діалог/читання тощо)?
Підсумкове оцінювання може здійснюватися у таких формах: усній (зокрема шляхом індивідуального, групового та фронтального опитування); письмовій (зокрема шляхом виконання діагностичних, самостійних та контрольних робіт, тестування); цифровій (зокрема шляхом тестування в електронному форматі); графічній (зокрема шляхом організації роботи з діаграмами, графіками, схемами, контурними картами); практичній (зокрема шляхом організації виконання різних видів експериментальних досліджень та навчальних проєктів) та інших.
Чи є приклад діагностичної роботи?
Так, приклади представленні на цій сторінці окремими файлами.
Скільки діагностичних робіт рекомендується проводити з кожного курсу? Чи потрібно писати діагностичні роботи з кожної теми?
Кількість діагностичних робіт визначається вчителем самостійно, виходячи з кількості тем / видів діяльності / результатів навчання, які необхідно оцінити.
Діагностичні роботи – це контрольні?
Діагностичні роботи проводяться з метою виявлення рівнів сформованості результатів навчання учнів та планування подальшої роботи з формування цих результатів на більш високому рівні. Такі види робіт виконуються замість контрольних робіт.
ПІДСУМКОВЕ ОЦІНЮВАННЯ
Який за обсягом матеріал має охоплювати підсумковий тест? Запитання відкритого чи закритого типу?
Окремі підсумкові роботи не проводяться. Підсумковий рівень виводиться на основі всіх проведених діагностичних робіт та результатів педагогічних спостережень.
Чи застосовується підсумкове рівневе оцінювання в класах, що навчаються за нетиповими програмами "Світ чекає крилатих", "Інтелект України", "Росток”?
Так. Відповідно до статті 17 Закону України “Про повну загальну середню освіту” заклад освіти може застосовувати власну шкалу оцінювання, яка переводиться в національну. Отже, педагогічна рада може прийняти рішення про застосування іншої шкали оцінювання, але в підсумковому оцінюванні її треба переводити в національну, тобто в рівневу.
Які предмети оцінюються у 3 та 4 класах?
Усі предмети та інтегровані курси.
Чи за всіма індексами необхідно оцінювати навчальні досягнення учнів, чи визначати основні для підсумкового оцінювання?
Всі результати навчання, винесені у Свідоцтво досягнень, є обов'язковими для оцінювання.
СВІДОЦТВО ДОСЯГНЕНЬ
Як заповнювати Свідоцтва у 3 і 4 класах та по семестрах? Чи потрібно у Свідоцтві досягнень у 3 класі НУШ у грудні заповнювати розділ "Характеристика результатів навчання", чи заповнюється тільки розділ "Характеристика наскрізних вмінь"?
Наприкінці семестру заповнюються обидва розділи.
Чи можна у Свідоцтві досягнень вказувати назви своїх предметів, якщо вони не інтегруються (музичне мистецтво, образотворче замість "Мистецтво")?
Форма свідоцтва є орієнтовною. Заклад освіти може змінювати її з урахуванням навчальних предметів (інтегрованих курсів), визначених у їхній освітній програмі.