Методичні рекомендації. Організація роботи з молодими вчителями.

Успішна педагогічна діяльність молодого вчителя залежить не тільки від професійної підготовки і особистих якостей, а й від того, у який колектив він потрапить, які умови праці і побуту йому створять, яку надаватимуть методичну допомогу, як стимулюватимуть його ініціативність і творче начало, допоможуть  адаптуватися як і до навчальної діяльності, так і до мікроклімату в колективі, в який він потрапить.

         Процес адаптації молодих учителів до навчальної діяльності значною мірою залежить від характерудопомоги, яку молодий учитель отримує від адміністрації школи, досвідчених учителів, колег по роботі

 На першому етапі адаптації відбувається ознайомлення молодого вчителя з вимогами до професії, його включення в самостійну професійну діяльність, зіставлення рівня готовності до роботи з вимогами навчально-виховного закладу.
Другий етап пов'язаний із процесом подолання труднощів навчальної діяльності й початком формування майстерності молодого вчителя. 

Третій етап — це етап високої адаптованості, він є результатом ефективності діяльності молодого вчителя на попередньому етапі. Для цього етапу характерний високий рівень самостійності молодого вчителя, його творчий підхід до навчальної діяльності.

Успіхи педагогічної праці значною мірою зумовлені розвитком професійних здібностей та професійними знаннями, вміннями, навичками, тобто професійним становленням молодого вчителя в школі.

У професійному становленні молодого вчителя в сучасній школі має місце наявність педагогічних здібностей. Вони складаються з низки компонентів:

• дидактичні — мистецтво передавати знання в доступній учням формі;

• конструктивні—це коли педагог не використовує готових рецептів, а сам створює їх для кожної конкретної ситуації;

• перцептивні потрібні педагогу, щоб вникати у складний внутрішній світ своїх учнів, розуміти їх, бачи­ти світ їхніми очима;

• експресивні — вміння свою розповідь пожвавити доречним гумором, дотепом, доброзичливою іронією;

• комунікативні — правильний підхід до учнів у процесі навчання й виховання;

• здатність до розподілу уваги — широкий обсяг уваги, вміння легко переключатися в разі потреби з одного об'єкта на інші;

• акторські — вміння, залежно від обставин і ви­ховних завдань, бути то добрим, то вимогливим, то спокійним тощо;

• уміння свідомо контролювати всі свої вчинки, дії й настрої..

Основні вимоги до організації уроків

Вимоги до уроку поділяються на дидактичні, виховні, психологічні та гігієнічні.

Дидактичні вимоги до уроку

1. Чітке визначення освітньої мети уроку як вия­ву його освітньої функції (які знання та вміння вчи­тель повинен дати на цьому уроці). Освітня мета має відповідати його освітній функції. Постановка виховної мети уроку і відповідного завдання з виховання (всього класу або окремих учнів) у розумовому, моральному, трудовому напрямах

2. Здійснення в своїй системі уроків дидактичних принципів навчання.

3. Обрання найраціональніших методів і прийомів, а також засобів для досягнення визначеної мети уроку.

4. Застосування внутрішніх і міждпредметних зв'язків.

         5. Врахування індивідуальних особливостей учня, зокрема рівня інтелектуального розвитку, мотивації ставлення до навчання, дії стимуляційних методів.

Психологічні вимоги до уроку

1. Організація та здійснення сприймання, усвідомлення, запам'ятовування та осмислення навчальної інформації.

2. Розвиток довільної та післядовільної уваги учнів, її концентрація на найскладніших і найвідповідальніших заняттях (поняттях, правилах, законах).

3. Застосування мнемонічних прийомів (механічного і смислового) запам'ятовування занять, тренування вмінь на уроці, а також під час виконання домашніх завдань.

4. Розумове виховання та самовиховання особистості в процесі навчання.

Гігієнічні вимоги до уроку

1. Забезпечення чергування методів і прийомів під час уроку, з тим щоб не допускати втоми, розумового пе­ревантаження, особливо у викладанні класної, складної для сприймання теми.

2. Дотримання режиму гігієни, аерації повітря в класі.

3. Стеження за станом здоров'я учнів.

4. Явка вчителя в абсолютно здоровому стані .

Рекомендації щодо підготовки до уроку

    Вчитайтеся у розділ програми, який потрібно вивчити на уроці, а в деяких випадках — і в пояснювальну записку до програми.

Сформуйте задум уроку, дайте відповідь на запитання, чого б ви хотіли досягти в результаті його проведення, сформулюйте мету уроку (навчальну, виховну, розвивальну).

Уявіть колектив класу, уявно намалюйте конкретних учнів. Уявіть психологію цих учнів; використовуючи мистецтво педагогічного перевтілення, намагайтеся накреслити їхні дії на шляху до досягнення мети.

·        Виберіть з усього арсеналу методичних прийомів найоптималь- ніші для цього матеріалу і цих учнів.

·        Зіставте обрані прийоми зі своїми можливостями, змоделюйте свої дії на даному уроці.

·        Продумайте структуру уроку і зафіксуйте все в плані-конспекті.

·        Підготуйте наочні й навчальні посібники, не забудьте підготувати і перевірити справність ТЗН, комп'ютерної техніки.

·        Повторіть подумки або вголос вузлові елементи плану, продумайте непередбачені обставини, знайдіть і зафіксуйте запасні варіанти.

·        Спитайте себе: «Чи готовий я до уроку?»

·        Перед уроком перевірте, чи все потрібне на місці, чи немає непотрібних предметів біля дошки, чи чисто в класі.

·        Раціонально використовуйте кожну хвилину уроку

·        Не витрачайте багато часу для перевірки домашнього завдання. Використовуйте різні форми перевірки. Застосовуйте систему взаємоперевірки.

·        Поясніть учням мету, завдання уроку.

·        Коли пояснюєте новий матеріал, намагайтеся вичленити проблеми, пропонуйте учням вирішувати їх самостійно.

·        Не спішіть виправляти помилку учня, краще, якщо її виправлять однокласники. Намагайтеся організувати самостійну роботу учнів на уроці — пропонуйте їм більше писати, виконувати завдань.

·        На уроці кожен учень має бути в полі зору, до кожного шукайте індивідуальний підхід.

·        Під час використання технічних засобів навчання, комп'ютерної техніки, наочності не марнуйте часу, намагайтеся використовувати засоби навчання ефективно.

·        Під час організації самостійної роботи, усних відповідей не квапте учнів. Вишристовуйте всі наявні можливості для реалізації принципів розвивального навчання.

·        Звертайте увагу на виховні аспекти уроку: працездатність, бережливість, зібраність.

·        Домашнє завдання потрібно давати з поясненням, до дзвоника. Не затримуйте учнів після дзвоника. Обов'язво проводьте фізкультхвилинку в середині уроку.

·        Дотримуйтесь вимог ведення журналу

·        Дотримуйтесь позитивної мотивації оцінок та ноих орієнтованих вимог до оцінювання навчльних досягнень учнів початкових класів..

·        Пам’ятайте, кожен новий урок має бути не схожий на попередній.

Учителю про керування пізнавальним процесом

    Ефективність уроку визначається, насамперед, результатами пізнавального процесу; найважливішими показниками при цьому є сформованість предметних знань і вмінь, їх практичне використання. Ці критерії навченості учнів вимагають від учителя чіткого виділення конкретних елементів знань і вмінь у всіх ланках уроку. Цілеспрямоване виділення вчителем в уроці конкретно-предметної структури, орієнтованої на компонентний склад виду знання, дає йому змогу контролювати свої дії, спрямовані на кінцевий результат навчання.

     Виділення в меті уроку рівня засвоєння знань і вмінь також націлює вчителя на кінцевий результат навчання. Відповідно до рівня засвоєння навчального матеріалу вчитель організує процес навчання. При цьому істотно змінюються функції компонентів традиційної побудови уроку.

    Цей процес ще більш посилюється, якщо учень стає повноправним співучасником пізнавального процесу. Щоб учитель міг керувати діяльністю учня, необхідно ввести в урок структуру, орієнтовану на поелементний склад методів пізнання предмета чи пізнавального циклу. Такий підхід до організації навчального процесу також змінює функції загальноприйнятих структурних елементів уроку.

    Таким чином, щоб учитель міг керувати пізнавальним процесом учня з урахуванням знань, вмінь, що формуються, і методів науки, він має усвідомлювати спрямованість кожної своєї дії. У цьому йому допомагає спеціальна функціональна структура уроку.

 

    Поряд з результатами освіти сучасний навчальний процес уроку, виконуючи соціальне замовлення суспільства з цілеспрямованого виховання учня, повинен забезпечити мотивацію навчання школяра, що підвищує результати пізнавального процесу. Пов'язуючи це завдання з особливостями змісту предмета, учителю слід особливу увагу приділяти усвідомленню учнями цінності одержуваних ними знань і формуванню переконань у необхідності досліджуваного для перетворення навколишньої дійсності. Виділені показники вихованості школяра вирішуються в більших блоках змісту — системі уроків. На уроці вирішенню виховних завдань, що посилюють результати навчання, включається як розкриття окремих методичних завдань, які розширюють дії вчителя й учнів.

    Дуже важливо, щоб учитель розкривав учням цінність досліджуваного, допомагав усвідомити значимість одержуваних знань не лише як необхідних учню, а й як суттєво важливих суспільству. Позитивні зміни у ставленні учня до навчального процесу при зсуві мотивів у бік соціальних можливі у разі виконання таких умов: по-перше, розкриття в процесі роботи над досліджуваним матеріалом розширеної шкали цінності одержуваних знань. Показ значимості знань у розвитку народного господарства країни — для розв'язання со­ціально-економічних проблем; значимості знань у майбутній трудовій діяльності — для розвитку загально-трудових навичок і вмінь, для формування знань і уявлень про виробництво, для формування основи майбутньої професії; значимість знань у життєво-пізнавальному досвіді — для самостійного пізнання чи ознайомлення з дійсністю, для самоствердження; значимість знань у процесі навчання — для одержання подальших знань, для використання знань у практичній діяльності, для оволодіння способом самоосвіти, для формування переконань у знаннях.